Футбольний клуб "Славія" після невдалого фіналу, але цілком тріумфального завершення Чемпіонату України серед ветеранів провела перший офіційний поєдинок. Як виявилось, "зіркова хвороба" кепська штука. Чи то срібні корони тиснули, чи медалі на погрудді тягнули до землі, але у Радивилові Срібні призери Чемпіонату України ледь не сконфузилися. Якби не традиційний прочухан у роздягальні у виконанні тренера Романа Байрашевського та президента Горислава Літвінчука, то хз, як би завершився матч.
Звісно, суперник, не подарунок, має в своєму активі кілька досвідчених гравців, і претендує на путівку до півфіналу, але ж не можна їх порівнювати з підбіром гравців КСХІ та Рішельє. От і ветерани "Славії" так думали, приїхавши на гру. До речі, ліричний відступ. "Славія" в чемпіонаті двічі грала у Радивилові, бо команда-суперників в обмін на згоду переносу матчу першого кола вимагала подвійний приїзд рівнян до свого міста. Зважаючи на погодні умови, "Славія" навіть дуже не прогадала.
Тож перед стартовим свистком арбітра, футболісти Радивилова, просили рівнян "не бити їм багато", щоб ті мали шанс вийти до півфіналу, якщо потрібні будуть додаткові показники, навіть погоджувались на три сухих м'ячі. Про те, під час гри апетити у номінальних гостей, але фактичних господарів виросли. Звісно, "Славія" "сиділа" на воротах суперника, але м'яч до сітки вперто не ліз. А Радивилів відповів кількома небезпечними контратаками, і якби не впевнена гра на останньому рубежі Андрія Левчука, то знову б довелося "Славії" відіграватися у Радивилові, як це було у попередньому матчі цих команд.
Врятував імідж команди - справжня палочка-виручалочка "Славії" останніх матчів - Юрій Гриценко. У середині другого тайму після серії навісів з обох флангів, він виявився найспритнішим у воротарському майданчику суперника 1:0.