Селище міського типу Млинів - єдиний населений пункт, окрім обласного центру, де на Рівненщині існувала професійна футбольна команда, принаймні за роки незалежності та моєї пам'яті. У сезоні 2003-2004 років "Іква" була конкурентом "Вереса" у Другій лізі ПФЛ. Щоправда з того часу дорога до млинівського стадіону вже давно забута та викреслена з дорожніх карт всеукраїнських футбольних змагань, а останні десять років навіть на обласному рівні про млинівський футбол було чути лише на рівні ветеранських та кубкових змагань, де місцева команда на довго не затримувалася. Іноді Млинів з'являвся у другій лізі області, але то більше було не футбол, а мука, і для гравців, і для уболівальників. Єдине, що не давало футбольній Млинівщині піти у забуття - це її вихованець, та й то родом з села Бокійма Володимир Гоменюк, який не лише заявив про себе і свою малу батьківщину у Прем'єр-лізі України, але й встиг пограти за Національну Збірну України. І ось після десятирічної перерви Млинів знову гучно заявив про себе, як футбольний центр Рівненщини, щоправда, поки лише на обласному рівні.
Команда заявилася до Другої ліги Першості області, а також стартувала у Кубку Рівненщини. І, якщо перші успіхи розцінювались, як "фарт", чи "недооцінка суперником", то упевнене друге місце в турнірній таблиці за підсумками першого кола, змусили говорити про команду з Млинова, як про потенційного учасника найвищого дивізіону сезону 2016. Крім того. зверніть увагу, в другому колі, мало того, що млинівчани мають 6 з 9 домашніх ігор, а ще й усіх головних конкурентів приймають на власному полі (на виїзді матчі лише з аутсайдерами "Стандарт", "Енергія" і до яких хіба що не входить "Зоря"). Тож усі обставини говорять про те, що ФК "Млинів" щонайменше не здасть своїх позицій до кінця турніру, а може навіть навпаки, все залежатиме від команди. Але справжнього "шороху" млинівчани наробили у Кубку області. Щоправда перші два раунди команда здолала "через неможу", у серії пенальті спершу обіграли друголігове "Полісся", а потім у додатковий час перемогли дебютанта першої ліги, але постійного учасника обласних змагань ФК "Вельбівно". Здавалося, на цьому "фарт" мав закінчитись, адже суперник у чвертьфіналі минулорічний бронзовий призер чемпіонату ФК "Гоща-АМАКО", яка в своєму "скромному", в кількісному еквіваленті, складі має багато досвідчених гравців, які не один сезон пограли навіть на професійному рівні. Тож, втрачати можливість побачити чого насправді вартий ФК "Млинів", і ближче познайомитись з командою було не варто.
Невеликий географічний екскурс:
Млинів — селище міського типу в Україні, центр Млинівського району Рівненської області. Селище розташоване на річці Іква (притока Стиру), за 26 км від залізничної станції Дубно на лінії Здолбунів — Красне. Харчова промисловість. Державний технікум ветеринарної медицини. Уперше згадується в XVI столітті. Статус смт із 1959 року. Населення 8430 (Чисельність населення на 1 липня 2013 року та середня — Головне управління статистики у Рівненській області). Доїзд з Рівного, тут два варіанти, або порожньою, але дуже "вбитою" трасою напряму з Рівного до Млинова, або "злітною смугою" до Дубна, і там праворуч. Гугл каже, що з перехрестя вулиці Макарова та Млинівської до стадіону "напряму" 45 км, а через Дубно 40 км. трасою, а потім ще 16 км., такою собі... "можна їхати, але не швидко". Гощанська команда обрала для себе другий варіант, доїхали трохи менше ніж за годину.
Зізнаюсь відразу, поїздка у Млинів для мене була не першою, і все навколо стадіону та до найближчого магазину мені там відомо, але тим хто не був, то розповім. В'їжджаючи зі сторони Рівного, потрібно рухатись прямо до кільця, на ньому повертати ліворуч. Там будуть декілька продуктових магазинів, кафе, і щось навіть схоже на супермаркет у "млинівських масштабах", якщо хочете на футбол щось прикупити, то перша зупинка у Вас тут. Звідти 500 м. затишною вулицею Пушкіна, невеличкий зигзаг ліворуч, і можна в'їхати автомобілем прямісінько до стадіону.
Стадіон: Якщо тут грала Друга ліга ПФЛ, то зрозуміло, що він відповідає її вимогам. Відверто скажу, один з найкомпактніших, найзручніших та найелегантніших стадіонів у Рівненській області. Все тут чітко, трибуни невеличкі, але під накриттям, є відгороджена віп-ложа та місце для зйомки (майже ідеальне, якби не було стопів). Поле з біговими доріжками хоч і асфальтованими. Територія стадіону величезна, і повністю використана для спортивних цілей. Там є і льодовий каток (який заливають взимку), майданчик для пляжного волейболу, баскетбольна площадка, поле для міні-футболу і ще купа всього, крім того ще є купа місця для проведення різноманітних масових заходів. Якщо коротко охарактеризувати цей стадіон, то це справжнє "олімпійське містечко", чи "олімпійська база", звісно, у млинівських масштабах (хоча в області я відразу так і не пригадаю, де в одному місці так все зосереджено, і перебуває в справному стані). Загалом же стадіон знаходиться у парковій зоні, і пройшовши стежкою якихось 50 метрів потрапляємо на берег та пляж місцевої ріки Іква. Власне, після короткої, але дуже виснажливої через спеку, дороги, саме туди я направився в першу чергу. Місцева річка славиться своєю непередбачуваною та небезпечною течією та різкозмінним рельєфом дна, але обирати не приходилось, ні автору цих рядків, ні переважній більшості млинівчан. Народу на пляжі та в затінку дерев у парку було десь як зараз на Аркадії в Одесі, є там і кафешки, і пиво, і шашлики, причому мангал можна привозити з собою і все готувати власноруч - це не заборонено. Не довго думаючи, залишивши речі на догляд місцевим мамам з дітьми, поліз у воду. Спуск крутий, але через кожні 10 метрів сходи, дно піщане з невеличкими камінцями, але терпимо... у воді люду не менше ніж на березі, від малих до великих. Дно пологе, і з моїми 1,90 зросту майже "до шиї" я йшов піском. А от сама вода розчарувала... якщо каламутність та велику кількість різноманітних водоростей, які плавали на поверхні можна списати на велику кількість людей, то от незрозуміле сміття, якого було доволі багато на поверхні - це говорить про вихованість та культуру тих же відпочиваючих. Думав, що відпливши від берега подалі буде чистіше, але там теж саме з водоростями, крім того дуже багато водоростей під водою, яке аж сплутує ноги, тому "за буйки" і "здоровий глузд" запливати не раджу. Кажуть з рибою там все гаразд, але то "не моє", тому вірю на слово. Якщо в загальному, то скупатися в Ікві було краще ніж "варитися" на спеці, але очікував більшого від чистоти води... хоча, порівняно з нашим Басів Кутом то там все стерильно.
ФК "Млинів" - команда
Прийшовши до тями, настав час познайомитись з відродженою місцевою командою. Заправляє в ній усім Сергій Вишневський, якого всі знають як "Вишня". Йому скоро виповниться АЖ 23 роки, але саме він організував, створив цю команду та бореться за її майбутнє, як в навколофутбольних справах, так і на полі, де є справжнім лідером команди у нападі, хоча капітанська пов'язка по праву перебуває у Сергія Гоменюка, партнера по нападу "Вишні" в нападі. Це старший брат того самого Володимира Гоменюка, якого всі знають. Місцеві кажуть, що якби не хронічна травма коліна, то саме Сергій Гоменюк був би зараз футбольним символом млинівщини, і в національній збірній Україні було б щонайменше два Гоменюка. До слова про Володимира, то Сергій Вишневський каже, що той частий гість у Млинові, і у міжсезоння підтримує форму тренуючись з гравцями ФК "Млинів", що відразу дуже впливає, як на відвідуваність тренувань місцевими футболістами, так і їх ефективністю.
Історія цієї команди ФК "Млинів" вже налічує близько п'яти років. Саме тоді хлопці зібралися, і почали, щось творити на районному рівні, і поступово крок за кроком привернули до себе увагу, і зацікавили своєю командою голову місцевої райради Володимира Тутевича. Саме він спонукав хлопців минулого сезону вийти за межі району і спробувати свої сили у Чемпіонаті ФСТ "Колос". Команда з завдання справилася на відмінно, в дебютному сезоні - відразу золоті медалі. Цього року ФК "Млинів" також спершу планував обмежитись "сільським чемпіонатом", але "псіханули" і заявились до другої ліги, і тут, як то кажуть, почалось...
Щодо футболістів, то усі вони місцеві, з Млинова, або з району, кістяк команди тримається від початку створення колективу. Так як "Вишня" виконує обов'язки тренера, президента, адміністратора та футболіста, то гравець команди Ігор Назарук взяв на себе частину затрат команди, і забезпечує футболістів усім необхідним для матчу. Сергій Вишневський, хоч і дякує і Володимиру Тутевичу, і Ігорю Назаруку, але каже, що цього для команди мало, і він впевнений, що ще "чуть-чуть", і ФК "Млинів" свої лідируючі позиції у другій лізі так само зможе поміняти на ті ж місця турнірної таблиці у першій. Каже, якщо десять років тому знаходились кошти на другу лігу ПФЛ, то і зараз можна створити бойову команду в Чемпіонаті області.
Щодо влади, то Володимир Тутевич присутній фактично на всіх матчах команди, але на чвертьфіналі кубку його не було. "Приглядати" за підопічними прийшов керуючий справами Млинівської райради Василь Лащук. Каже, що маючи такий стадіон, таку базу - це просто злочин не мати в районі команду, хоча б обласного рівня. Обіцяє, що влада не залишить хлопців на призволяще і допомагатиме чим може, особливо, якщо до "хлопців" претензій ніяких навіть бути не може, ні в результаті, ні в бажанні, ні в самовіддачі, ні в людських якостях. Вже зараз у владних кабінетах Млинівщини будують плани про вихід команди до Першої ліги, і її гідне утримання там.
Вихід до півфіналу
Давненько команда з Млинівщини не просувалася аж до чвертьфіналу Кубку області, а до півфіналу й поготів. Подвиги "Ікви" на початку двотисячних вже давно стали легендами, і молоде покоління уболівальників цього вже майже не пам'ятає. Уболівальників на матч чвертьфіналу зібралося, незнаю як за млинівськими мірками, але за місткістю стадіону, "так собі"... може робочий день, а може ще не всі звикли, що у Млинові знову є "класний" футбол.
Усе пізнається в порівнянні, тому про гру ФК "Млинів" розпочнемо із "знайомством" із суперником, хоча що розповідати про бронзових призерів Чемпіонату області останніх років ФК "Гоща-АМАКО", про таких гравців, як Олег Буркалець, Володимир Ткачук, Володимир Гайдук, Олексій Дем'янець, Олександр Дмитрук, Вадим Васильєв та тим більше про їх тренера Володимира Петровича Новака. Так сталося, що за збігом обставин автор цих рядків був присутнім на останніх трьох матчах гощанців в обласних змаганнях, і усі на виїзді з "Маяком" у Сарнах, з "ОДЕКом" у Оржеві та ось з ФК "Млиновом" у Млинові. Тому, погортавши історію новин на сайті, можна переглянути не лише результати та відео з цих матчів, але й коментарі до матчів. Проблема в гощанців одна - це коротка лава запасних, а точніше, фактично повна її відсутність, а за такої спеки вибігати дев'яносто хвилин для доволі вікових, хоч і досвідчених футболістів - це не так просто як здається. Не будемо категоричними, що лише це стало запорукою успіху млинівчан, адже господарі теж на полі щось робили.
Матч розпочався за переваги більш досвідчених гостей. Гощанці більше тримали м'яч, попереду "чіплявся" Олег Буркалець, але справжню нагоду відкрити рахунок втратив Володимир Гайдук, його удар головою був "не туди". У млинівчан "рвали" оборону суперників Вишневський та Гоменюк. Перший, як справжній лідер команди дуже часто брав гру на себе, і це було помилкою, адже замість того, щоб віддати пас партнеру, який знаходиться у більш вигідній ситуації, "Вишня" "поров" момент ударами з незручних позицій. І все ж першими рахунок відкрили гощанці. Володимир Ткачук майстерним ударом з-за меж штрафного майданчика застав зненацька кіпера млинівчан 0:1. Після пропущеного голу, вже господарі поля захопили ініціативу, а гості грали на контратаках, але спекотно було біля воріт Олексія Дем'янця. Сергій Вишневський "запоров" вихід сам на сам, а одного разу гостей врятувала поперечка. І все ж на перерву команди пішли за рівного рахунку. Сергій Вишневський цього разу віддав пас, і Ігор Онищук забиває "гол у роздягальню". У другому таймі на 56 хвилині "Вишня" з Гоменюком вдвох розібралися з усім захистом суперника, пройшовши по центру, Сергій Гоменюк без особливих проблем реалізував вихід сам на сам з Олексієм Дем'янцем 2:1. Це виявився останній гол у матчі. Варто відзначити, що млинівчани могли як забити, так і пропустити, через власну недосвідченість. Щодо гощанців, то вони, граючи увесь матч без замін, бігали вже "через неможу". До кінця матчу було очевидним, що млинівчани на голову фізично сильніші за гощанців, але замість того, щоб збити темп, потримати м'яча, і тоді б суперники вже просто б "стали", господарі з усіх сил бігли забивати третій гол, даючи можливість гостям для контратак, і ледве не поплатилися за це. Але свято цього дня було на вулиці Млинова, перемога 2:1 і вихід у півфінал. Після матчу Сергій Вишневський зізнавався, що не дуже вірив у успіх в цьому матчі, але ця перемога додала упевненості в своїх силах усій команді, і тепер потрібно сконцентруватися на наступному етапі, а суперник там ще той... ФК "Малинськ". Тож, найближчі два тижні уболівальники Млинова слідкуватимуть за суперпротистоянням своєї команди, і називати однозначного фаворита в цій парі, напевне буде передчасним.
