Долю "золота" кримські ветерани вирішили вже до перерви — двічі відзначився Петро Новіков і раз — Олексій Антюхін. Після відпочинку гра вирівнялася, але голів глядачі так і не побачили. Тож перемога за кримчанами — 3:0.

Для рівненської ветеранської команди це перший подібний успіх, хоча у складі "Волині" дехто з рівнян здобував навіть "золото". Нагадаємо, на шляху до віце-чемпіонства команда Горислава Литвинчука перемагала ветеранів Коростеня, Луцька, Кривого Рогу та Одеси.

Юрій Гриценко, гравець "Славії":

— Увесь турнір ми пройшли на одному диханні, перемогли чинного чемпіона, залишалося виграти єдиний матч. Налаштовувались на фінал якнайкраще, але врешті-решт трохи не вистачило майстерності, можливо, трішки перегоріли, та й переходити з трави на синтетику було непросто. Як наслідок, ми допустили помилки протягом 12 хвилин наприкінці першого тайму і відігратися так і не змогли, хоча моменти мали. Та в будь-якому разі для Рівненщини і друге місце — це великий успіх, адже раніше наша ветеранська команда не грала і в півфіналі. Разом з цим нам є про що мріяти, адже чемпіонська вершина — нескорена.

Олександр Мельник, капітан команди "КСХІ":

— Якщо відверто, то ми не очікували зустрічі у фіналі зі "Славією". Торік у вирішальній грі ми поступилися одеському "Рішельє", і хлопці весь рік чекали на реванш. Коли рівняни у чвертьфіналі пройшли міцну команду з Кривого Рогу, то ми подумали, що криворіжці не зібрали склад, чи не налаштувалися. Після першої гри з "Рішельє", в якій "Славія" виграла — 3:2, ми були впевнені, що вдома одесити зберуться і виграють хоча б 1:0. Уявіть, який у нас був стан, коли повідомили, що рівняни перемогли — 2:1, це був легкий шок. Одразу ми почали телефонувати, цікавитись, що за команда, хто в ній грає, шукати відео в Інтернеті. Команда у вас дуже сильна, мобільна, гравці вмотивовані і добре готові фізично. Єдине, чого у нас було більше, — це досвіду. Цілком ймовірно, що це наше не останнє побачення цього року, адже попереду — Кубок України.