 3 листопада завершився останній тур чемпіонату області з футболу 2013 року. Традиційно проведемо короткий підсумок виступів команд в змаганнях.
«ОДЕК» - двічі чемпіон. Стартувавши не досить вдало, як в обласних, так і у всеукраїнських змаганнях оржівці здобули перемоги в обох чемпіонатах. В чемпіонаті України, пройшовши спочатку попередній груповий турнір, у півфінальній домашній групі в Оржеві, «ОДЕК», можна сказати, на останніх секундах заключного матчу вирвав перше місце. А у фіналі, у серії післяматчевих пенальті , переміг «Рух» з Винників.
В обласному чемпіонаті «ОДЕК» після першого кола посідав дуже незвичне для себе четверте місце, відстаючи від лідера на п’ять пунктів. Але, зігравши лише одного разу внічию, і перемігши в решті дев’яти матчах другого кола, оржівці за тур до фінішу оформили чергове обласне чемпіонство. А здобути бодай очко на стадіоні в Оржеві вдалося лише одній команді – «Ізотоп-РАЕС».
Найбільш скандальна команда нинішнього чемпіонату ФК «Малинськ», обігравши у фіналі рівненський «Сокіл» спочатку виграла Кубок області, але відмовилась вийти на нагородження протестуючи, таким чином, проти рішення федерації футболу про дату проведення матчу проти «ОДЕКа». Команда заявила про зняття з чемпіонату після першого кола, а тренер і президент клубу отримали дискваліфікації за демарш у фіналі Кубку. Але, потім ФК «Малинськ» передумав, і все ж продовжив чемпіонат, а за неявку в Оржів отримав технічну поразку. Завершили чемпіонат представники Березнівського району на другій позиції, причому маючи рівну кількість очок з «Гоща-АМАКО». Обійти гощанців Малинську вдалося лише за рахунок більшої кількості м’ячів забитих в особистих зустрічах в гостях.
«Бронзові» гощанці після першого кола були лідерами чемпіонату, не програвши жодного матчу, але на всю дистанцію сил у підопічних Володимира Новака не вистачило. Друге коло «Гоща-АМАКО» розпочала з сенсаційної нічиєї з аутсайдером чемпіонату в Зорі, а пізніше програла і безпосереднім конкурентам за чемпіонство.
Гра та турнірна позиція «Ізотопа» після першого кола залишала непогані шанси на призове місце. Команда стартувала з чотирьох перемог, а першої і єдиної поразки в першій половині чемпіонату зазнала вдома від Малинська. Потім були ще виїзні нічиї проти основних конкурентів в Гощі та Оржеві, і третя позиція на екваторі змагань. На жаль, на друге коло команди не вистачило. Лише три перемоги в осінній частині чемпіонату, дві з яких, над командами, що посіли два останніх місця. Поразки з основними конкурентами та нічиї з командами з середини турнірної таблиці, як наслідок навіть негативна різниця забитих-пропущених м’ячів в матчах другого кола. Загальне четверте місце – не той результат, на який розраховували кузнецовські вболівальники, принаймні після першої половини чемпіонату.
Команда, яка за потенціалом повинна була боротися за медалі, а після перших турів знаходилась на дні турнірної таблиці – сарненський «Маяк». Невдало стартувавши у чемпіонаті (після семи стартових матчів лише 4 очки), команда почала набирати оберти лише восени. Набравши в другому колі в десяти матчах 24 очки, «Маяк» зумів піднятися лише на п’яту позицію – занадто багато було втрачено на початку змагань. До речі сарненські футболісти стали найрезультативнішою командою, набивши суперникам 54 м’ячі.
«Автоленд» - команда, яка отримала місце в першій лізі «у спадок» від «Волинь-Цемента», чим спровокувала конфлікт двох здолбунівських колективів, що призвело до зняття з чемпіонату СК «Волинь» фактично за день до початку змагань. «Автоленд» став впевненим «середняком» чемпіонату, розділивши своїм шостим місцем турнірну таблицю на дві рівні частини. З командами з першої п’ятірки здолбунівські футболісти, взяли лише одне очко, тому і вищу позицію, напевно, важко б було зайняти. Натомість з командами, які розташувались нижче, «Автоленд» грав впевнено, здобувши вісім перемог і двічі розійшовшись миром, тому відрив від сьомої позиції у вісім пунктів також досить суттєвий.
Автор першої сенсації чемпіонату «Случ» фінішував на сьомій позиції. Березнівські футболісти спромоглися в першому турі перемогти з мінімальним рахунком «ОДЕК», в другому – взяли три очки в матчі проти Радивилова і ... зупинилися. Далі було шість ігор, з різницею м’ячів 2-21, в яких здобуто лише одне очко. Команда занадто багато пропускала, причому на власному полі. «Случ» став однією з двох команд, які на виїзді здобули більше очок ніж вдома. До того ж, менше ніж березнівські футболісти в чемпіонаті забили тільки аутсайдер - команда Зорі.
8-9 місце з однаковою кількістю очок поділили два «Соколи». Вище виявився радивилівський, причому, як і в боротьбі за другу позицію, лише за рахунок більшої кількості м’ячів забитих в особистих зустрічах в гостях. В Радивилові завжди було не просто грати будь-якій команді, тому «Сокіл» здобуває титул найбільш «домашньої» команди. Адже, в рідних стінах було здобуто вдвічі більше очок, ніж привезено з виїздів. З першої шістки команд з трьома очками з Радивилова повернулися лише «Гоща-АМАКО» та «ОДЕК» - решта очки втратили.
«Сокіл» рівненський, незважаючи не дев’яте місце, також був не простою командою для лідерів. В Рівному втратили очки чемпіон та срібний призер. Та й різниця забитих-пропущених м’ячів, як для дев’ятої команди, не така вже й погана. У передостанньому турі «Сокіл» дозволив собі не виїхати на гру до Сарн. А оскільки не виїхали разом з юнацьким складом, то не дорахувалися одного очка в таблиці, якого і не вистачило для того, щоб піднятися на сходинку вище. Не зовсім вдалу гру в чемпіонаті , рівняни могли компенсувати перемогою в Кубку області, але у фіналі в додатковий час поступилися Малинську.
Ще однією командою, яка набрала більше «виїзних» очок, ніж домашніх, стала «Енергія». Проблема в тому, що цих очок було не багато. Команда на власному стадіоні забила 21 м’яч (а це стільки ж як і в «ОДЕКа»), але і пропустила найбільше з усіх команд ліги. Лише одного разу глядачі у Володимирці (яких, як правило, збирається немало) святкували перемогу своєї команди – з рахунком 6:0 «Енергія» «винесла» команду з Зорі. Звичайно, значна заслуга такої результативності, у грі Віталія Брикси, на рахунку якого більше половини забитих командою м’ячів в чемпіонаті. Завдяки двом голам у останньому турі у ворота «Гощі-АМАКО», Віталій зумів стати кращим бомбардиром чемпіонату з 17 м’ячами.
І замкнула турнірну таблицю «РОКО-Зоря». Зорянці, незважаючи на те, що свою першу перемогу здобули лише в шістнадцятому турі, вплинули на розподіл медалей. В першому матчі після літньої перерви, маючи в своєму активі два очки і «впевнено» посідаючи останню сходинку таблиці, вони спромоглися зіграти внічию з лідером Гощею, в якої було 26 очок. Як виявилось, цих втрачених очок гощанцям не вистачило для здобуття «срібла».
В юнацькому чемпіонаті впевнену перемогу здобули футболісти «Маяка» і повернули собі золоті медалі після річної перерви. Варто зазначити, що чемпіони перемогли у всіх домашніх зустрічах, причому лише дві з цих перемог були здобуті з різницею «лише» в два м’ячі. В решті матчів «Маяк» просто не залишив жодних шансів своїм суперникам.
Переможцем першості області впевнено стали представники Гощанського району - ФК «Садове». А ось доля решти медалей вирішилась лише в останньому турі. Рокитнівське «Полісся» могло здобути «срібло», у разі виграшу в останньому турі у «Садового», якому в турнірному плані вже і нічого не було потрібно. Але, команда Миколи Волкова довела, що перше місце було здобуто не випадково і перемогла в заключному матчі. Якби ще «Водник» взяв три очки у останній грі з «ДЮСШ Верес», то «Полісся» взагалі б залишилось без медалей. А так на другому місці фінішувало «Вельбівно», «бронзовими» стали представники Рокитного.
Останній тур другої ліги взагалі виявився унікальним. Одразу три команди ХФК «Надія», «Стандарт-Онікс» та «Спартак», розуміючи, що заключні матчі не можуть вплинути на подальше їх розташування в таблиці, просто відмовились від участі в останньому турі. Як наслідок, з п’яти ігор було зіграно лише дві. До того ж, протягом чемпіонату двічі не з’явитись на виїзні матчі дозволили собі дубровицькі футболісти.
Але дубровицькі ветерани пішли ще далі, і не з’явилися на три з п’яти виїзних ігор чемпіонату області серед ветеранів. Причому ситуація з неявками на гру дубровицького старшого покоління повторюється з року в рік. Принаймні в Кузнецовськ останніми роками вони приїжджають пограти в футбол дуже рідко. Постає питання, навіщо така участь в змаганнях, коли просто відсутня повага до суперників та їх вболівальників.
В останньому турі ветеранських змагань також відбулося лише два матчі з п’яти. В південній групі після першого кола знялася зі змагань команда Гощі. А «Маяк», вже коли фактично ветерани «Ізотопа» сідали в автобус для поїздки в Сарни, повідомив, що не вийде на домашню гру.
Взагалі з ветеранськими змаганнями потрібно щось кардинально змінювати. Тому що, така кількість технічних результатів вже «ні в які ворота не лізе». До цього додалися непорозуміння з Регламентом змагань. І якщо минулого року пункт про «сліпий» жереб півфінальних пар виглядав як непорозуміння, то чому цей пункт не вдосконалили цього року майже ніхто не зрозумів. Як наслідок, фактично доля срібних медалей вирішилась жеребкуванням.
З самого початку змагань було зрозуміло, що на півдні «Славія», а на півночі «Ізотоп-РАЕС» переважають своїх суперників просто тотально, і перевага в 11 та 10 очок після восьми та десяти матчів тому підтвердження. Фактично в своїх групах ці команди могли програти хіба що самі собі. І цілком логічно було б розведення цих команд на півфінальній стадії чи зустріч у фіналі. Але, другий рік поспіль в півфіналах жеребкуванням випадає зустріч переможців груп між собою.
Постає логічне питання про сенс боротьби за перше місце в групі. Ті ж «Славія» та «Ізотоп» могли собі спокійно дозволити за кілька турів до закінчення групових змагань, скажімо, зекономити трохи коштів і не виїхати на якусь гру. Але ж ні, відносячись з повагою до суперників і до футболу, виїжджали і грали до останнього туру.
А переможцем змагань логічно стали віце-чемпіони України ветерани «Славії», які у фіналі перемогли команду Радивилова з рахунком 3:0. Бронзові медалі дісталися футболістам Кузнецовська та Володимирецького району.
|
