Інтерв'ю спортивного директора ПФЛ Олега Голубєва, що ми опублікували напередодні на нашому сайті, в якому зазнайкуватий столичний чинуша неабияк пройшовся по рівненському футболу, виявляється зачепив своєю зверхністю, неволодінням інформацією та просто непрофесіоналізмом не лише автора цих рядків, але й багатьох шанувальників та футбольних функціонерів області. Зокрема, обурення від бездумних висловів чиновника з ПФЛ висловлюють в коментарях не лише на обласних футбольних сайтах, але й на всеукраїнських інформаційних. Пропонуємо Вам ознайомитись з одним із матеріалів, який надрукував всеукраїнський інформаційний портал "Преса України". Крім того, висловимо і своє алаверди, щодо цього скандального інтерв'ю.

"Преса України": Спортивный директор ПФЛ: Ровенский футбол сейчас - это пустое место (ВИДЕО)

Один із футбольних зверхників України – Олег Голубєв, котрий займає посаду спортивного директора Професійної футбольної ліги (ПФЛ) – нещодавно дав коротке інтерв’ю для порталу www.1football.info. В ньому, зокрема, він торкнувся і питання розвитку, а точніше – занепаду, цього виду спорту на теренах Рівненської області. Не вдаючись до якихось дипломатичних викрутасів та тонких натяків, пан Голубєв відверто «різав правду-матку» - замість футболу у Рівному лишилося тільки пусте місце, а винуватцями такого стану речей стали місцеві очільники – «горе-керівники», які повернулися на колишні місця. 

«Пройшовшись», спочатку, по нашим сусідам із Житомира, де стадіоном вже багато років ніхто не займається, оскільки відсутня професійна команда, директор із ПФЛ взявся і за Рівне. 

На напівпитання-напівствердження інтерв’юера, чи подібна ж картина спостерігається зараз і в іншому обласному центрі – Рівному – Олег Голубєв відповів наступним чином:

- Точно так. Там на колишні місця повернулися горе-керівники, які довели до ручки тамтешній футбол ще раніше. Та про що можна говорити, якщо матчі дітей супроводжуються бійками? Хіба це нормально? У спортивному плані в Рівному зараз немає порядку, так про який футбол можна вести мову? Ви правильно підмітили - картина там ідентична тій, що зараз спостерігається в Житомирі. Коли була команда - був і стадіон. Адже глядачі ходили на матчі, була яка-неяка, але виручка від квитків, і стадіон жив.

Після цього кореспондент спробував уточнити винуватців такого стану речей і перепитав представника ПФЛ, чи він має на увазі, що саме через обласну федерацію твориться подібний бардак. Чи може така ситуація склалася в загальному?

- І так, і так. Про бійки я вже казав, а місцева федерація змагання проводить просто, як кажуть, для галочки. Ну як таке може бути, якщо під час матчів діти б'ються? Там і на аматорському рівні розібратися толком не можуть, а про професійний футбол мови поки бути не може. Так що рівненський футбол зараз - це пусте місце.

Більше того, Голубєв не бачить у Рівному шансів на позитивні зрушення і в майбутньому.

На зауваження, що на орбіті ПФЛ з'являються нові команди, які можуть у недалекій перспективі стати повноправними членами організації, спортивний директор цієї поважної організації зазначив, буквально, наступне:

- З приводу Житомира та Рівного я вже казав. Там перспектив поки немає ніяких. Але якщо в Рівному все глухо, то в Житомирі продовжує битися Авдиш…

Нагадаємо, що свого часу відомий український футбольний спеціаліст – на той час тренер луцької «Волині» Віталій Кварцяний – в подібному ключі вже висловлювався про Рівне, яке втратило професійну футбольну команду.

«Переконаний, якщо у місті є футбольна команда, місто живе. Може не бути мосту, універмагу чи перукарні, але якщо є футбол — є життя. А то зараз їдеш через Житомир, таке враження, що там одні білі ведмеді живуть. Івано-Франківськ чи Рівне — для мене це пустеля Гобі. Там ніби все яскраво, магазини блимкають, а життя там немає. Мені так шкода тих людей, які там живуть, життя їхнє настільки жалюгідне в моральному, психологічному, культурному плані, що це не життя, а існування»,  - дещо несподівано заявив тренер команди з сусіднього Луцька під час своєї прес-конференції у 2011 році.

Щоправда, в цьому році Кварцяний вніс певні уточнення у свої враження про Рівненщину. Перебуваючи в кінці травня на домашньому матчі ОДЕКа у черговому турі Аматорського чемпіонату України, президент та головний тренер ФК «Волинь»(Луцьк) назвав Оржів футбольною оазою в «рівненській футбольній пустелі».

«Оржів – це футбольний мікроцентр, котрий представляє всю Рівненщину в чемпіонаті колективів фізкультури. Тут дуже багато вболівальників. Крім основного футбольного поля тут, я бачу, ще є інші футбольні майданчики, де грають хлопчики. Бачу, що є футбольне життя», - відзначив Кварцяний.

Зі свого боку також хочеться відзначити наступне. Зрозуміло, що функціонер із ПФЛ, яким являється сам Олег Голубєв, в першу чергу зацікавлений у тому, щоб чи не у кожному населеному пункті України існувала футбольна команда, котра би брала участь у професійних футбольних змаганнях. Адже для цього, як відомо, потрібно платити внески у казну структури, котрі ці змагання проводить. У випадку з першою та другою лігами України – це ПФЛ, котра, в свою чергу, забезпечує роботою та, що ще більш приємніше, заробітною платою працівників цієї організації. Серед яких, здається, має бути і спортивний директор.

Тепер трохи математики – згідно кошторису надходжень та витрат ОФК «ПФЛ України» на 2014-2015 роки з кожного клубу першої ліги має бути отримано 210 тис грн. на арбітраж і 138 тис грн. на утримання та розвиток ПФЛ. Відповідно, для команд другої ліги ці суми становлять 107 тис грн. і 70 тис грн. Разом (нагадаємо, що в сезоні 2014-2015 років в першій лізі грає 16 клубів, а в другій – 10 команд) це складає 4 млн 434 тис грн. на арбітраж і 2 млн 908 тис грн. «просто» на ПФЛ.

Отож, робимо логічний висновок – більше учасників у змаганнях ПФЛ, більше грошей у самої ПФЛ. І якщо збільшення витрат на арбітраж матчів можна пояснити збільшенням кількості матчів (це, здається, в інститутських підручниках з економіки називали змінними витратами), то збільшення оплати на утримання самого апарату, котрі становлять, на даний момент, 2 млн 933 тис грн. або 35% від усіх, витрат аж ніяк не здається логічним – ці витрати мають бути постійними і не залежати чи є 26 учасників, як зараз, чи 35, як це було минулого сезону. 

А щодо претензій до відсутності гідних команд у Рівному і Рівненській області пану Голубєву варто було б нагадати про футзальний клуб МФК «Кардинал-Рівне», котрий вже кілька років виступає в Екстра-лізі України. 

Про переможця та тричі бронзового призера Аматорського чемпіонату України – оржівський ОДЕК. 

Про жіночий футбольний клуб «Родина» із Костополя, котрий виступає у вищій лізі України.

Про участь у любительських змаганнях – тому ж таки Чемпіонаті та Кубку серед аматорів – ще кількох клубів із Рівненщини, а саме – «Маяка» із Сарн, «Ізотоп-РАЕС» із Кузнецовська та ФК «Малинськ».

Коментуючи ж факт бійки між гравцями костопільського «Штурму» та рівненського ДЮСШ «Верес» 96, яка трапилася восени минулого року та про яку з таким жахом двічі згадував спортивний директор ПФЛ, то, як то кажуть, від цього ніхто не застрахований. І навряд чи наявність професійного клубу в обласному центрі на той момент завадила б почубитися юнакам у районному центрі, де, до речі, в спортивному ліцеї зібрані юні футболісти з різних регіонів України. В тому числі і з тих, де є не по одній професійній команді. 

Щоправда, дивно, як пан Голубєв тут не згадав останній факт рукоприкладства на футбольному полі, коли гравець кулаком відправив арбітра матчу в нокдаун.

Під кінець нашого матеріалу відзначимо, що ні в якому разі не варто співати осанни і керівництву Рівненської обласної федерації футболу, міста та області. Адже центральна арена міста – стадіон «Авангард» - й досі справляє жалюгідне враження, обіцянки створити футбольний клуб залишаються порожніми обіцянками, в обласному центрі і загалом по області просто катастрофічно не вистачає зал для проведення футзальних змагань та й просто майданчиків зі штучним покриттям тощо. 

Але це тема вже окремої статті… А поки що, пане Голубєв, подивіться на «пусте місце», може воно не таке вже й пусте?

Довідка «Преса України».

Голубєв Олег Віталійович. Народився 16.01.1956 р. У 1977 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури. З 1979 по 1987 рр. - старший інструктор учбово-спортивного відділу Української Ради ДСТ "Буревісник". З 1987 по 1991 рр. - провідний інструктор ВДСТ профспілок. З 1992 по 1999 рр. - головний спеціаліст Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту. З 1999 р. - інспектор Професіональної футбольної ліги України. З 2010 р. - начальник спортивного відділу ПФЛ, Інспектор першої ліги. З 2014 р. - виконавчий директор ПФЛ. 3 вересня 2014 р. - спортивний директор ПФЛ. Заслужений працівник фізичної культури і спорту України.

Іван Валюр, спеціально для «Преса України» з Рівне

Коментар на сайті ФК "ОДЕК"

И вы хотите, чтобы у нас сборная на ЧМ блистала, а команды в еврокубках всех громили!? Позорище! В Англии (которая больше Украины только по населению), несколько сотен профи команд, около 10 дивизионов (правда не все профи), манюсенькие Бельгия и Голландия имеют приличные команды и стадионы в каждом селе, а такие клубы как ПСВ, имеют для каждой возрастной группы тренировочное поле, там масса футбольных школ, а в команды берут не за взятки, а по спортивным показателям. Где Бельгия, размером в Житомирскую область? В 1/4 ЧМ. А Голландия, размером в Ровенскую область?! Правильно, 3-я на ЧМ (а была раньше 3 раза 2-й, несколько раз полуфиналист, а также призер ЧЕ). Клубы выигрывают КЧ (а наши хоть раз выиграли КЧ или ЛЧ!?). Даже в огромном СССР, кроме средненького, и малопочетного КК, ныне не существующего, ничего более, и то мы по 40-30 лет это помним как легенду. Сомневаюсь, что в Германии бьются в экстазе до сих пор, от победы, например Вердера, в КК-92, кроме самого Вердера и его болельщиков, всем на это начхать, там другие клубы обоймами выигрывают КЧ (ЛЧ) и КУЕФА (ЛЕ), сборная всех громит... Зачем федерация, если нет команды? Зачем стадион? Вон, 20 лет назад, в период расцвета ВЕРЕСА (Ровно) и ПОЛЕСЬЯ (Житомир), в высшей лиге играл Шепетовский Темп, обыгрывавший тогда Днепр, Шахтер, Карпаты, и сыгравший в Киеве по нулям с Динамо. Поищите в интернете фото стадиона сейчас, и вы ужаснетесь, все заросло бурьяном, козы пасутся, вместо лавочек - только основания, или их фрагменты. А на этом стадионе раньше выступали Шовковский, Шевченко и Ребров, экс -игрок сборной СССР Кондратьев, будущий игрок сборной Украины и французкого МЕТЦА - Скаченко, другие сборники, игроки высшей лиги СССР (в том числе обладатели кубка СССР) в составе Металлиста, игроки грузинской сборной, и многие другие. Когда команда пробилась в высшую лигу, все игроки получили ключи от новых Оппелей (не Лексусы, но в те дикие и голодные годы, уже жигуль был роскошью). В Шепетовку ехали отовсюду на заработки... Но, случилось то, что теперь в Житомире и Ровно. Шепетовка по сравнению с этими городами - маленькая, нет серьезных возможностей, поэтому не пойму, что мешает иметь клуб в областном центре (тем более мы сейчас явно лучше живем, даже в условиях войны, чем в 90-х. И хоть, как сказанул Маркевич, уходя из Металла, о том, что, во время войны, футбол ничего не значит (но при этом все равно работает тренером), эта проблема возникла задолго до войны). У нас, в Хмельницком, команда существовала 50 лет, была в первой и второй лигах, Построен неплохой стадион, но команды уже нет. Надо снизить лицензионные требования, они не дают возможности развиваться скромным клубам, у нас заставляют вкладывать кучу денег для высшей лиги, и это - очень много даже для сытых Швеции, Дании и Австрии. кучка людей правит балом, пора уже эту федерацию люстрировать, при Суркисе такого беспредела не было..

Коментар на сайті РОФФ:

В країнї їде ВІЙНА! Який футбол?! Горе-керманичі міста та області у мирний час не могли просто ЗБЕРЕГТИ "Верес", а при нинішних умовах створювати новий ФК - це утопія. На рахунок драк - можна подумати у інших регіонах ні зараз, ні раніше нічого подібного не траплялося. Просто у нас ігри знімають на відео, на відміну від інших регіонів :)...

Деякі коментарі на сайті ua-football.com

А то властям Житомира и Ровно кроме профессионального футбола деньги девать некуда. И как они будут в глаза врачам/учителям/воспитателям смотреть, если будут содержать из бюджета профессиональный футбольный клуб?

Только Олег Голубев чуть-чуть приврал бывший губернатор Житомирщины лично занимался возраждением футбольного клуба и начали ремонт трибуны стадиона. Я ведь в Житомире живу и общаюсь с болельщиками Житомира а такие заявки функционера просто не коректны. как обычно у нас "из Киева" виднее и занас все решает... Просто денег нет это другое дело . Так что печатать надо объективно...

Ну і від себе трохи додам:

Розберемо інтерв'ю за фактами: "Там на прежние места вернулись горе-руководители, которые довели до ручки тамошний футбол еще раньше." - це про кого він говорить? Назвіть мені хоча б одне прізвище з тих хто "вернувся"? Давайте розберемо три основних ланки - це РОФФ, міська та обласна влада. А з якого часу потрібно відраховувати "доведення до ручки"? Якщо ми говоримо про професійний футбол, то вже після Короткова "Верес" потрапив у круте ОСТАННЄ піке, і жодного разу з нього не підіймався, а це був 93 рік. Навряд чи хтось з тих "горе-руководителей" зараз повернувся до влади. Була "світла пляма", коли в 2008 році клуб очолив Президент Ігор Климишин, світла йому пам'ять, і нехай земля буде пухом. Але, радість тривала не довго, світова економічна криза підірвала не лише бізнес Ігоря Васильовича, але й здоров'я. Офіційно професійний футбол у нас зник у 2011 році 29 квітня. Тож давайте пройдемося по нашим керівним ланкам: РОФФ - новий голова очолює від початку 2013 року, майже усі працівники федерації були змінені, залишився лише Перший заступник Володимир Петрович Поліщук, який до цього близько десяти років очолював федерацію, але, "хто в темі", то знає, що Петровича віднести до "горе-руководителей, которые вернулись на прежние места" аж ніяк не можна. Михайло Кривко до 2013 року футболом займався локально, і впливати на збереження професійної команди в області міг лише опосередковано. Обласна влада: тут навіть розбирати немає чого, ні в адміністрації, ні в облраді "при кріслах" зараз немає жодної людини, яка була "при посадах" до 2014 року. Залишається лише місто. Ну, Володимир Хомко в кріслі мера з листопада 2008 року, його заслуги в "розвитку" футболу ми оцінювати не будемо, але аж ніяк не можна сказати, що він "вернулся на прежнее место". Тобто, Олег Голубєв своєю фразою АБСОЛЮТНО довів свою повну некомпетентність у цьому питанні.

"Да о чем можно говорить, если матчи детей сопровождаются драками? Разве это нормально?": О, так, я пам'ятаю цей матч у Костополі, навіть знімав його, на скільки я зрозумів, то і Олег Голубєв був на ньому у якості спостерігача арбітражу. Там довга історія стосунків між клубами, в подробиці яких я не хочу влазити. В принципі, стосовно цього епізоду, я повністю підтримую позицію Івана Валюра, який це яскраво розписав у матеріалі в "Пресі України". Лише хочу додати, що, якщо покопатись в історії ПФЛ, то можна знайти не менш кричущі епізоди, я вже не кажу про аматорські змагання інших областей. А те, що Олег Голубєв аж двічі згадав про цю бійку, ще раз доводить, що чиновник ПФЛ ще не бачив справжнього футболу, хай там юнацького, чи аматорського, чи навіть професійного, якщо той "махач" залишив в його пам'яті таку психологічну травму... До слова, багато з учасників тої бійки зараз грають разом в одних командах, а це футбол та емоції, які вже давно забулися, от тільки не для Олега Голубєва. ПС: Звісно, зі свого боку такі радикальні речі у матчах будь-якого рівня я однозначно засуджую. Якщо ж Олег Голубєв вважає подібні факти бійок між футболістами на стільки кричущими, то розширимо трохи його кругозір:

"Динамо-2". Коркішко - Теміле (до речі команда ПФЛ)

А взагалі, вводиш в пошуку гугл "драка, футбол, украина" і цими речами можна "насолоджуватись" нескінченно, при чому, саме футболісти Прем'єр ліги та ПФЛ якраз і показують приклад юним футболістам, і не тільки Рівненщини. Так що, пане Голубєв, перш ніж шукати скалку в чужому оці, потрібно зі своєю колодою розібратися....

Що там далі: "Когда была команда - был и стадион. Ведь зрители ходили на матчи, была какая-никакая, но выручка от билетов, и стадион жил." - друзі, ну це крім сміху більше не викликає жодних емоцій. Так от, враховуючи наше становище із спортивною базою в області, - це було справжнім "кощунством" тримати центральний стадіон "Авангард" тільки для нашої "професійної" команди, яка один з чемпіонатів завершила з від'ємним показником турнірних очок. В цьому плані, може й краще, що в нас не стало професійного футболу, і тепер на стадіоні "Авангард" грають усі достойні цього рівненські команди, починаючи з тих же юнацьких колективів, що виступають в ДЮФЛ, і завершуючи матчами Чемпіонату області тощо. А стосовно квитків, то це Ви у спідвеїстів попитайте, чи багато вони заробили на продажі квитків...

"а местная федерация соревнования проводит просто, как говорят, для галочки." - ну це вже, що сказав, те сказав... хай но покаже мені в своїх змаганнях ПФЛ хоч одні змагання, де в турнірній таблиці за медалі та чемпіонство боряться шість команд, тобто дві третини учасників, в другій обласній лізі аналогічна ситуація - половина команд фінішувала "ноздря в ноздрю", в юнаків заруби не менші... ми вже не будемо казати про Чемпіонат Рівненського району, де у змаганнях чемпіонату, першості та юнаків участь беруть 44 команди, тобто більше ніж ПФЛ зміг зібрати з усієї України!!! Під егідою РОФФ, у змаганнях Чемпіонату, Першості, Юнацького чемпіонату, Ветеранів виступають 37 команд, що вже більше ніж у ПФЛ, а ще можна взяти Кубок області, ДЮФЛ, Лігу Чемпіонів тощо... Так що пану Голубєву однозначно треба перевірити методи роботи своєї організації, можливо їх змагання проводяться "для галочки", коли команди відмовляються від підвищення в класі, чи клуби беруть до себе не за спортивним принципом, а за фінансовим...

"Там и на аматорском уровне разобраться толком не могут, а о профессиональном футболе речи пока быть не может." - ну, понятно, куда нам розібратися в своєму аматорському футболі, у нас всього то 5-7 працівників федерації більшість з яких на мінімальному окладі, решта - на громадських засадах. Але нічого, якось проводяться купа змагань, і висвітлюються в деяких аспектах набагато краще ніж в ПФЛ. Звісно, про професійний футбол мова не йде, бо куплятися на таких аферистів як у ПФЛ у нас дурних немає. Віддавати по 100 тисяч на утримання дармоїдів, які щороку не можуть без скандалів провести хоч одні змагання - це трошки не за адресою. Ми краще на аматорів пограємо... От справді, мене дуже здивувала цифра 3 млн. грн. на утримання ПФЛ - це просто неймовірні гроші, і в підсумку опікуватися лише 26 командами - це просто не вкладається у голові. Дайте в область 3 млн. на футбол, то в нас би тут команди стройовими кроками на ігри приходили... ну, це просто без коментарів.

А тепер ще декілька штрихів, які в своєму матеріалі не згадав Іван Валюр:

Знаєте цих дядьків, та такі компанії, пане Голубєв? Звісно, що Ігоря Михайловича та синьо-білий ромбик Вам знайомі, а от інший чоловік - це Віталій Скоцик, який є головою наглядової ради групи компаній АМАКО. Так, вони є партнерами та спонсорами Динамо Київ. Але Вам, напевне буде дуже цікаво дізнатися, що ця поважна людина родом з Рівненщини, і живе тут, і головний офіс компанії тут, більше того, в обласному чемпіонаті грає команда "Гоща-АМАКО", може Ви не повірите, але Віталій Евстахійович заявлений за цю команду, і виходить на поле. Ось його профайл гравця на сайті ФФУ : http://www.ffu.org.ua/ukr/tournaments/prof/22069477/ То як Ви думаєте, ця людина любить футбол? Напевне що відповідь буде лише ствердною, а чи вистачить у неї ресурсів створити команду професійного рівня? Відповідь, напевне, також однозначна... а чи хоче він вв'язуватись у те Ваше болото під назвою ПФЛ??? Час показує, що ні... бо про Ваші (ПФЛ) методи роботи та апетити вже ходять легенди, які щоразу підтверджуються кричущими фактами. Є думка, яку можна елементарно довести, що саме діяльність ПФЛ здебільшого призводить до бійок на футбольних полях, зникнення професійних клубів на теренах України та занепаду українського футболу в цілому, а ті команди, що вижили, і боряться, то вони існують не завдяки, а всупереч тої ж таки ПФЛ.

Тому, пане Голубєв, Вам відома така приказка говорити - не мішки ворочити. Перш ніж давати "скандальні" інтерв'ю потрібно володіти інформацією, і думати про те що говориш. У даному випадку Ви щонайменше маєте публічно вибачитись перед футбольною громадськістю Рівненщини за неадекватні, образливі слова в бік рівненського футболу. А далі, вивчити предмет питання, чому в ПФЛ постійно зменшується кількість команд? Чому щороку такі як Ви анонсуєте збільшення числа учасників Першої та другої ліг, а в підсумку все відбувається навпаки?  Ось Вам із згаданих прикладів. Як тільки обрали Конькова головою ФФУ, Ваша структура відразу ж зашуршала, бо потрібно було показати, що Ви там не просто 3 млн. грн. дерибаните, а ще щось робите. І відразу в маси була запущені ось така "качечка"  "В українському футболі може з'явитися ще одна ліга". Звісно, Коньков, напевне, Ваше керівництво дружньо похлопав по плечу, і сказав, ну, працюйте, а Ви аж зітхнули, коли він нікого не звільнив, а потім про це забув. І даремно, бо Друга ліга вже давно себе віджила, Ви подивіться, що таке професійний і аматорський футбол, хоча б у тій же Польщі. Та в них команди Чемпіонату області на порядок сильніші за більшість наших друголігових колективів. Але ж Ви не хочете в цьому зізнатися, бо 700! тисяч на рік на дорозі не валяються. А через таку позицію Вашої структури ніколи нам не бачити успіхів українського футболу хоча б на аматорському рівні, і останні виступи українських команд на Кубку регіонів УЄФА - ще раз цьому підтвердження. ПФЛ не лише топить професійний футбол, але й тягне за собою аматорський, бо молодий футболіст з палаючими очами кинеться в перший же професійни клуб, і залишить на собі "клеймо професіонала" на все життя, побачить що там робиться, і розуміє, що в Чемпіонаті області йому набагато комфортніше, от тільки аматорський статус для нього вже втрачений назавжди, і залишається для нього вершиною мрій лише Аматорська ліга та Чемпіонат області.

 І ще про Ваших, "десятьох новачків" (відразу сплила асоціація про "Десять негертят"). Так от, це фрагмент інтерв'ю Мілетія Бальчоса річної давнини: "Таким чином, бажання виступати в другій лізі висловили «ОДЕК» із Рівненської області, «Зоря» із селища Білозір’я Черкаської області, «Коростень» із однойменного міста на Житомирщині, «Барса» із Сум, а також сумнозвісна ялтинська «Жемчужина» й не менш багатостраждальний «Кривбас»." УВАГА!!! ЖОДНА З ЦИХ КОМАНД ТАК І НЕ ЗАЯВИЛАСЯ ДО ДРУГОЇ ЛІГИ!!! Робіть висновки. Можу закластися, що подібна ситуація буде і наступного сезону, і, якщо скажімо один-два клуби таки підуть до ПФЛ, то їх компенсують команди, які повернуться до аматорського статусу.