Три останні матчі у Чемпіонаті України з футзалу серед команд "Екстра-ліги" МФК "Кардинал-Рівне" завершує зі стабільним рахунком 4:2. Перемогу над "ЛТК" принесли два дублі рівнян: Андрія Чернієнка та Сергія Тригубця. Як проходив матч у огляді від Юрія Рачковського.
Чергову гру МФК «Кардинал-Рівне» проводив у рідних стінах із непримиренним суперником луганським «ЛТК». Обидві команди зазнали суттєвих змін у міжсезоння. Але в «кардиналівців» більшість втрат пов’язані з травмуванням гравців (Маринюк, Когут – заліковують травми, а Чернієнко і Фаренюк грають, як кажуть, на уколах), і лише Бондар і Вершинін перейшли в інші колективи, а Паршиков припинив виступи у футзалі і зараз грає у великий футбол у чемпіонаті Рівненської області.
А ось «телефоністам» довелося суттєво оновити склад, адже команду залишили одразу шестеро гравців основи – голкіпер Пітуля, польові гравці: Кузь, Свиридов, Рось, Шпигар, Дмитро Іванов. А на зміну їм прийшли не обстріляні новачки – Мілінький, Мануйленко, Лисенко і Чорний, до речі, останній надовго в команді не затримався, і 25-річні Олександр Вершинін та Павло Пічкуров, які вже понюхали пороху в Екстра-лізі.
Виходячи з вище наведеного Сергію Піддубному і Роману Ковальчику довелося суттєво перекроїти склади четвірок, вважайте створити їх заново. Окрім того, перед матчем з рівнянами в грі з «Енергією» травмувався один із основних гравців «ЛТК» Володимир Разуванов. І це ще не все. Як стало відомо вашому кореспонденту, днями дочка Романа Ковальчика одружується, можливо з цієї причини гру команди вів його помічник Михайло Токар, який і представляв команду на післяматчевій прес-конференції. Причому, що цікаво, всіляко намагався приховати відсутність на матчі головного тренера команди, який за його словами під час гри був присутній на трибунах і навіть заходив під час перерви в роздягальню. Але жодному журналісту побачити пана Романа, ні на трибунах, ні просто в залі так і не довелося. Напевно йому вдалося винайти шапку-невидимку і періодично користуватися нею, щоб бути поміченим своїми, і навпаки – непоміченим для вболівальників та представників мас-медіа.
Але перейдемо до гри. Перші хвилини гості намагалися довести, що приїхали в Рівне явно не за поразкою, а тому грали досить агресивно і більше контролювали м’яч, хоча особливих проблем досвідченому Віталію Дєнюжкіну не створювали. Витримавши стартовий запал суперника, «кардиналівці» поступово призвичаїлися до гри «телефоністів», згодом перехопили ініціативу і заходилися розгойдувати захисні редути телефоністів. Тепер вже рівняни, як повноправні господарі, більше часу контролюють м’яч і Юрія Савенко все частіше вступав у гру.
І ось на 9-й хвилині прагнення господарів нарешті змінити нулі на табло увінчалися успіхом. Тригубець отримав м’яч у воротарському майданчику спиною до воріт і замість того, щоб пробити з розвороту, відкинув м’яч трохи назад, за межі штрафного майданчика. Здається, той довгий час нікуди не поспішаючи котився майданчиком, ніхто з гравців, які на мить були наче загіпнотизовані, не поспішав до нього. Першим прийшов до тями Андрій Чернієнко і підбіг до м’яча. Довго не роздумуючи, Андрій пробив з-за меж воротарської і причому поцілив прямісінько в дальню праву «дев’ятку». Зреагувати на такий потужний і влучний удар Юрій Савенко був просто не в змозі.
Не встигли трибуни охолонути від радості першого забитого улюбленою командою голу в цьому матчі, як ніби під копірку аналогічно реалізували свій шанс гості – 1:1. Максим Бессалов отримав м’яч в центральному колі, який йому теж відкинули від воріт МФК «Кардинал-Рівне», і несподівано для всіх точно пробив у правий верхній кут. Віталій Дєнюжкін, який у цей час знаходився по центру воріт, був безсилий ліквідувати загрозу і зміг лише поглядом провести м’яч, який вже за мить затріпотів у сітці воріт.
Такий перебіг подій лише підбадьорив господарів і викликав у них справжню спортивну злість. МФК «Кардинал-Рівне» надовго притис луганчан до власних воріт і постійно тримав у напруженні, як захист, так і безпосередньо Юрія Савенка, якому певний час вдавалося відбивати удари наполегливих господарів. Але і він не зміг врятувати команду на 13-й хвилині, коли Піддубний, як і в попередньому матчі, перехопив м’яч на половині суперника і точною вивіреною передачею знайшов у штрафній Андрія Чернієнка, якому, знаходячись майже перед порожніми воротами, нічого не залишалося, як вистрілити дуплетом, вдруге примусивши Савенка виконати неприємну місію – 2:1.
Майже одразу після пропущеного голу гості заробляють 5-й фол, а грати ще в першому таймі було трохи більше 7 хвилин. Очевидно, велика напруга, яку створювали рівняни у другій половині тайму, вплинула негативно на молодих луганчан, примушуючи останніх все частіше помилятися і нервувати. В одному з таких епізодів, Микита Лазикін, зупиняючи в центрі майданчика вихід Чернієнка віч-на-віч з Савенком, заробив 6-й фол і гірчичник. Виконати вирок арбітра взявся сам постраждалий, сприяло цьому палке бажання провести в матчі хет-трик. Але дуель із десятиметрової позначки виграти у Савенка, який ще до удару на кілька метрів вискочив з воріт вперед, так і не вдалося. М’яч влучив у голкіпера і від нього вилетів в аут.
Проте ця невдача не мала негативного впливу на МФК «Кардинал-Рівне», господарі, як ні в чому не бувало продовжували облогу воріт Савенка. І майже через дві хвилини Сергій Тригубець збільшив перевагу команди. Віталій Танський зі своєї половини майданчика довгою передачею знайшов на половині суперника Сергія Тригубця, той прийняв м’яч і пробив між ніг Мануйленка. Прикритий Максимом Юрій Савенко теж не зміг зреагувати на м’яч, і той спокійно перетнув лінію по центру воріт, не забувши оминути ноги голкіпера – 3:1. Ну прямо, як у казці колобок: «Я від дідуся утік і від бабусі утік…».
На заключній хвилині чудову нагоду скоротити відставання втратив Олександр Вершинін. М’яч після його удару з-за меж штрафного влучив спочатку в праву стійку, від неї по зрадницькі задів другу і… повернувся в майданчик! І тут чергове порушення луганчанами і 7-й фол. Другий десятиметровий взявся пробивати вже штатний пенальтист команди Сергій Тригубець, і, не дивлячись на те, що цього разу Юрій Савенко ще далі вискочив із воріт, досвідчений рівнянин пробив повз голкіпера точнісінько в правий нижній кут, і так само, як і Чернієнко, оформив у матчі дубль. До закінчення тайму залишалося кілька секунд, і перша половина гри так і завершилася з рахунком 4:1на користь господарів.
Читаючи звіт про перший тайм може скластися враження, що луганчани в першому таймі були не помітні. Але це буде хибна думка, у дебюті матчу вони навіть володіли ініціативою, а згодом досить гостро контратакували, тримаючи у постійній готовності голкіпера рівнян. Особливо дошкуляв Віталію Дєнюжкіну Олександр Вершинін, який ніби намагався довести попередній своїй команді, що його гру свого часу недооцінювали, а можливо щось інше. Проте, як би там не було МФК «Кардинал-Рівне» пішов у роздягальню за комфортної переваги у три голи.
Після відпочинку ситуація на майданчику дещо змінилася. Сергій Піддубний почав експериментувати зі складом. Все частіше на майданчику почав з’являтися Володимир Кручок, натомість, пригрів лаву запасних Сергій Тригубець. І вже все частіше доводилося демонструвати свою майстерність Віталію Дєнюжкіну. Але, відверто кажучи, атакам луганчан чогось не вистачало, і їм довгий час не вдавалося змінити рахунок. Все частіше атаки команди розпочинав Юрій Савенко, який одного разу пройшов навіть за центр майданчика. Час збігав, а на табло рахунок залишався незмінним. що правда вже на 33-й хвилині 4 фол у пасиві мали «кардиналівці», але далі справа не пішла, і на цьому вони зупинилися.
Дивна ситуація відбулася на 37-й хвилині. З якого дива і чим не сподобалися ворота Віталія Дєнюжкіна, який до речі в цей час навіть не знаходився в них, Олександру Вершиніну, залишається таємницею за сімома замками, але останній ні з того, ні з сього дав їм такого стусана, що здвинув їх з місця і примусив навіть захитатися, ледь не перекинувшись взагалі. Цей інцидент не пройшов повз увагу арбітрів, які не забарилися з відповіддю, і вже за мить перед своїми ясними очима луганчанин побачив «гірчичник». До речі, це була вже 4 жовта картка, якою були покарані гравці «ЛТК», до цього аналогічну процедуру пройшли Павло Пічкуров, Микита Лазикін і Петро Ільків. Останньому дісталося від судді на горіхи навіть не виходячи жодного разу на майданчик. Чим він викликав гнів судді, знаходячись на лаві запасних, залишилося поза кадром.
І все-таки потрібно віддати належне молодій і настирливій команді гостей, яка таки знайшла прогалину в захисті рівнян. Правда сталося це вже на заключній хвилині гри, і звісно суттєво вплинути на результат уже не могло. На останніх хвилинах Віталій Дєнюжкін залишив ворота і почав виконувати роль п’ятого польового гравця, скоріш за все, це і дозволило гостям відквитати один м’яч.
Перша спроба удару здалеку не увінчалася успіхом. А ось чергова контратака правим флангом таки завершилася взяттям воріт. Максим Мануйленко пройшов по флангу, обіграв захисника і наніс точний удар повз Віталія Дєнюжкіна, який, повернувшись з атаки, не встиг завадити м’ячу перетнути лінію воріт.
До закінчення гри залишалися лічені секунди і все на що спромоглися гравці «ЛТК», так це ще на один удар Максима Мануйленка, який на цей раз руками відбив перед собою, разом із фінальним свистком, Віталій Дєнюжкін.
Гра завершилася другою перемогою в звітному чемпіонаті МФК «Кардинал-Рівне» і знову з рахунком – 4:2. Після другої поспіль вікторії рівняни піднялися на другу сходинку, а ось тимчасово чи ні, на це дасть відповідь суботня гра в Івано-Франківську між «Ураганом» і «Єнакієвцем». У разі втрати очок господарями, рівняни залишаться на другому місці, а ось якщо «Ураган» перерве безпрограшну серію нинішнього лідера та ще й виграє з різницею більше одного м’яча, то тоді доведеться пропустити вперед «ураганівців».
«Кардинал-Ровно»: Виталий Денюжкин - Виталий Танский, Сергей Поддубный, Сергей Тригубец, Андрей Черниенко - Дмитрий Сытник, Павел Дармовис, Артем Фаренюк, Виталий Лисниченко - Александр Басич, Владимир Кручок, Владислав Гарбарук «ЛТК (Луганск)»: Юрий Савенко - Максим Бессалов, Максим Мануйленко, Виталий Дзюба - Павел Пичкуров, Никита Лазыкин, Александр Вершинин, Анатолий Милинький - Андрей Лысенко, Роман Цапов
Андрей Черниенко, 9, 13, Сергей Тригубец, 17, 20 - Максим Бессалов, 9, Максим Мануйленко, 40
- Павел Пичкуров, 6. Никита Лазыкин, 15. Петр Илькив, 29. Александр Вершинин, 37
Арбитры: Олег Коваленко (Донецк), Дмитрий Беспорочный (Харьков)