Останній тур Чемпіонату України серед аматорських команд для представника Рівненщини не мав жодного турнірного значення, "війну" було програно, тож залишалось лише залишити "поле бою" з вископіднятою головою. Суперник, до речі, був якраз підходящий.
До матчу команди підійшли з різним настроєм та кадровим наповненням. "Рух" - головний фаворит цьогорічної аматорської ліги, достроково забезпечив собі не лише місце у фінальній частині, але й першу сходинку у відбірковій групі, тому на гру у Сарнах взагалі можна було не їхати. Поспілкувавшись з деким із стану львівської команди чув різні версії: перша - поїдуть резервним складом "обкатати" молодь, друге - преміальні за перемогу ніхто не відміняв. Судячи із стартового складу - правдивою виявився другий варіант. В складі гостей не було хіба що Макара, всі решта - пішли у бій. Щодо "Маяка", то в останніх іграх команда втратила цілий ряд ключових футболістів. Дорогою з Рівного до Сарн нарахували, що семеро "основних" пропустять матч з різних причин, серед них і капітан команди Артем Українець, і деригент та останній рубіж оборони - Ігор Носарєв та інші. Тож зійшлися на думці, головне, щоб не стати бразильцями у півфіналі мундіалю (матч з німцями якраз відбувся напередодні вночі, тож усі були під враженням).
Стартовий склад "Маяка" напевне більше нагадував заявку юнацької команди Сарн на чемпіонат області. В основі вийшов цілий ряд юних футболістів, які ще навіть школу не закінчили, і до цього часу взагалі навіть у "вісімнадцять" "Маяка" ніколи не потрапляли на матчі не те, що Чемпіонату України, але й обласних. Як сказав спортивний директор сарненчан Микола Харитонович: "Нічо, хай грають, набираються досвіду, де ж ще, як не в таких матчах".
Звісно, "кинуті під танк" молоді футболісти на перших хвилинах "стушувались", і їх "переляк" можна було бачити неозброєним оком. І взагалі, здалося, що господарі вийшли на матч якимись "приреченими". Вже на третій хвилині матчу гості як по нотам розіграли примітивну комбінацію з довгою діагоналлю, проходом по флангу та прострілом вздовж воріт, це все супроводжувалось декількома помилками молодих захисників, і Олег Шептицький як на тренуванні вколотив м'яча у сітку 0:1. З таким початком "привид" бразильців навис над стадіоном в прямому сенсі слова, навіть вболівальники про це почали говорити.
Бойовий дух господарів неабияк піднявся вже за десять хвилин після пропущеного голу. Саме троє юних сарненчан організували атаку від своїх воріт, а Артур Стахнюк не побоявся піти "до кінця", в оточенні захисників добиваючи м'яча у порожні ворота, після своєї ж першої невдалої спроби - 1:1. Судячи з реакції юного футболіста - це був його перший гол в житті в скалі "Маяка".
Не довго раділи сарненчани, бо вже за дві хвилини знову Олег Шептицький отримавши м'яча на лінії штрафного, не сильно, але точнісінько під саму штангу виконав ювелірний удар, як не намагався Олександр Симонович дістати м'яча, але це йому так і не вдалося 1:2. І це типу "Ви заб'єте скільки зможете, а ми скільки захочемо".
Зрозумівши, що втрачати вже немає чого, господарі заспокоїлись, і почали гнути свою лінію. І це почало в них виходити. Обидві команди не прагнули тягнути час, "тримати м'яча" тощо, кожне "володіння" відразу перетворювалось в атаку як в один бік, так і в інший, щоправда ефективність нападників обох суперників бажала бути кращою. Тож у першому таймі команди "супергольових" моментів так і не створили.
Другий тайм був набагато "веселішим". Гості мали декілька разів небезпідставно в розпачі хапалися за голови, адже було змарновано реальні нагоди збільшити рахунок. Щодо "Маяка", то у них "пішли" діагоналі, особливо з ліва на право, де "утюжив бровку" Дмитро Улянчук. Його зусилля були винагороджені на 67 хвилині. Він на льоту підхопив м'яча і в один дотик залишивши ні з чим захисника, другим - влучно пробив в нижній кут воріт - 2:2.
"Маяк" продовжував більшу частину своїх атак будувати через правий фланг, але здебільшого усе завершувалось положенням поза грою. Хоча, переглянувши відео, чітко видно, що декілька разів виходу віч на віч з кіпером гостей Юрієм Шевчуком не дозволяла "робота" бокового арбітра. Чи це така її кваліфікація, чи може щось з умислом - вирішувати не нам.
До основного часу головний арбітр компенсував аж п'ять хвилин, і розв'язка матчу наступила на 93. Триходівка "Маяка" після вкидання ауту, і Олексій Бриж опинився в штрафному майданчику, залишивши позаду усіх захисників, зреагувати на гарматний постріл нападника господарів у Юрія Шевчука шансів не було 3:2.
В час що залишився гості прагнули відігратися, але фінальний свисток арбітра застав в атаці саме сарненчан. Тож, в останньому турі "Маяк" здобув заслужену, ще й вольову перемогу над найсильнішим суперником, тим самим довівши собі, що є в команди потенціал, і якби не безглузді втрати очок по-ходу турнірної гонки, то команда цілком могла б розраховувати на місце у фінальній частині змагань.
Останній тур Чемпіонату України серед аматорських команд для представника Рівненщини не мав жодного турнірного значення, "війну" було програно, тож залишалось лише залишити "поле бою" з вископіднятою головою. Суперник, до речі, був якраз підходящий. 
