"«Локомотив», який набрав обертів, зупинити не просто" Репортаж та відеоогляд з матчу 13-го туру Чемпіонату України з футзалу серед команд "Екстра-ліги". В якому "Кардинал-Рівне" на власному майданчику поступився харківському "Локомотиву".
"Кардинал-Рівне" - "Локомотив" 1:4.
На превеликий жаль для рівненських вболівальників «Кардинал-Рівне» не вдалося поквитатися з «Локомотивом» за листопадову «суху» поразку в Харкові. І справа навіть не в ігровій перевазі лідера Екстра-ліги, як раз у цьому аспекті господарі взагалі не поступалися «залізничникам», навіть переважали. А ось у плані везіння і реалізації моментів – тут рівних гравцям «Локомотиву» не було.
Ще не встигла секундна стрілка годинника зробити один оберт, як на табло Рівненської ДЮСШ №4 засвітився рахунок – 0:2. Причому обидва голи близнюки після атаки лівим флангом провів Євген Клочко – перший на 27-й секунді, а другий – на 36-й. Такий початок напевно шокував би будь-якого суперника, але не «кардиналівців». Пропустивши два м’ячі, рівняни не опустили руки, а відповіли гострими випадами. Мар’ян Маринюк пробив повз стійку, а згодом перевірив реакцію Євгена Іваняка.
Проте і гості не відсиджувалися в захисті, заспокоївшись на досягнутому, а швидкими кинджальними контратаками примушували знаходитися в тонусі захист і голкіпера рівнян. Удар Кондратюка парирував Іван Гурко, а згодом коли і Іван був безсилий, м’яч із лівого нижнього кута, після флангового удару невгамовного Євгена Клочка, витягнув Олександр Басич, підстрахувавши свого голкіпера. Після удару Віталія Кісельова м’яч пролетів повз стійку. Удар Кондратюка Гурко парирував на кутовий, а постріл Олександра Сорокіна бажав би бути більш точним.
Такий перебіг подій ніби приспав увагу захисту харків’ян, і гості дозволили господарям провести дві небезпечні атаки. Спочатку Вершинін примусив Євгена Іваняка продемонструвати диво-реакцію, відбивши в карколомному стрибку дальній потужний удар Олександра. А згодом Олександр поперечною передачею вивів на удар Мар’яна Маринюка і тому нічого не залишалося, як підставивши ногу, переправити м’яч у ближній правий кут воріт «Локомотива» – 1:2.
Одразу після забитого господарями голу відбулася заміна голкіпера, і у воротах МФК «Кардинал-Рівне» замість Гурка з’явився Дєнюжкін. Ліквідувавши черговий випад гостей, рівняни відповіли пострілом Маринюка, але м’яч у кількох сантиметрах розминувся зі стійкою воріт. Атака залізничників лівим флангом завершилася ударом Кондратюка і вже Дєнюжкіну довелося демонструвати реакцію. У такому ритмі гра проходила до закінчення першого тайму. Господарі більше володіли м’ячем, а гості відповідали небезпечними контратаками, але жодній із команд, до закінчення першого тайму змінити рахунок так і не вдалося.
Вже на першій хвилині другого тайму команди обмінялися потужними ударами. Спочатку наче з гармати вистрілив Бондар, а за кілька секунд аналогічними ударом відповів Воронін. Проте згодом рівняни на кілька хвилин притисли «залізничників» до воріт і почали планомірно обстрілювати володіння Іваняка. Вершинін, Танський, Бондар примушували Євгена вертітися у воротах наче карась на пательні. Але м’яч вперто не йшов у ворота «Локомотива». Намагався розрядити ситуацію Євген Клочко, але пробив надто не точно. У відповідь Вершинін потужним ударом у хрестовину ледь не перекинув ворота, але хрестовина – це ще не гол. А ось удар Білоцерківця зліва припав точно у дальній кут – 1:3. Правда перед цим, на думку багатьох вболівальників і гравців господарів, м’яч відлетів від руки Клочка, але судді порахували, що порушення не було, а м’яч відскочив не від руки, а від передпліччя Євгена, і гол було зараховано.
До закінчення гри залишалося трохи менше 16-ти хвилин і ліквідувати відставання у два м’ячі у футзалі за такий період часу є не такою вже й великою проблемою. Але це легко говорити, а ось втілити у життя, ще й у грі проти лідера, не так просто. Окрім того ще й коли голкіпер гостей творить справжні дива у воротах, а нападникам господарів вперто не щастить, і м’яч просто знущається над ними, не дивлячись на постійне намагання рівнян змінити рахунок. Найбільше запам’яталися удари Вершиніна і Чернієнка в середині тайму. Перший коронним дальнім ударом вкотре примусив попрацювати на повну Іваняка, а другий, знаходячись у метрі від воріт, підставив ногу під удар Маринюка, та м’яч по-зрадницькі перелетів і через Євгена, і через поперечину воріт.
За 5 хвилин до закінчення гри Віталій Танський почав виходити в якості п’ятого польового, а згодом уже сам Віталій Дєнюжкін почав підключатися до атак, виконуючи роль п’ятого польового. Але і такий хід «кардиналівців» не дозволив їм змінити рахунок, а ось харків’яни на 39-й хвилині поставили остаточну крапку в цьому захоплюючому двобої – 1:4. Гол у порожні ворота зі своєї половини майданчика провів Віталій Кісельов. Правда перед цим, на думку господарів, було порушення правил, і вони зупинилися в грі, але суддівський свисток не відреагував, а згодом зафіксував взяття воріт. Потрібно зазначити, що заключні хвилини проходили під диктовку рівнян. Удари по воротам почергово наносили Маринюк, Дєнюжкін, Піддубний, Чернієнко, Паршиков, але гості лягали «кістьми» на шляху м’яча до воріт.
І все-таки, як не парадоксально, останній удар по воротам у звітному поєдинку нанесли гості. Правда, не надто складний постріл Кондратюка Віталій Дєнюжкін без проблем перевів на кутовий. Після чого одразу прозвучала фінальна сирена, яка сповістила про другу поспіль у сезоні перемогу «Локомотива» над «Кардиналом-Рівне».
Відверто кажучи, рахунок не відповідає перебігу подій на майданчику, адже рівняни нічим не поступалися лідеру, а навпаки – більше володіли м’ячем, частіше били по воротам, більш небезпечніше атакували. Але цим і цікавий футбол, що не це головне, а головним завжди залишається реалізація, і в цьому аспекті цього дня «залізничники» виявилися явно сильнішими за суперника. І взагалі, у футболі кажуть, що завжди перемагає сильніший, хоча і не всі згідні з цим трактуванням. Проте результат на табло, а гра згодом забудеться. Цією перемогою «Локомотив» перервав трьохматчеву безпрограшну серію МФК «Кардинал-Рівне», натомість довівши свою до 5 матчів.
ГОЛИ: Мар'ян Маринюк, 9 - Євген Клочко, 1, 1, Микола Білоцерківець, 24, Віталій Кисельов, 39
«Кардинал-Рівне» (Рівне): Іван Гурко (Віталій Денюжкін, 9), Віталій Танський, Юрій Когут, Андрій Паршиков, Олександр Басич - Олександр Бондар, Мар'ян Маринюк, Олександр Вершинін, Андрій Черниєнко - Артем Фаренюк, Володимир Кручок, Дмитро Ситник, Сергій Піддубний «Локомотив» (Харків): Євген Іваняк - Микола Білоцерківець, Максим Воронін, Віталій Кисельов, Євген Клочко - Олександр Кондратюк, Олександр Сорокін, Дмитро Сорокін, Сергій Журба - Євген Сєрий
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Мар'ян Маринюк, 37, Олександр Вершинін, 30
АРБІТРИ: Сергій Туржанський (Запоріжжя), Роман Проць (Дрогобич)
Післяматчеві інтерв'ю головних тренерів команд "Кардинал-Рівне" Сергія Піддубного та "Локомотива" - Євгена Ривкіна, опісля гри 13-го туру Чемпіонату України з футзалу серед команд "Екстра-ліги", в якому "Локомотив" на виїзді здолав "Кардинал-Рівне" з рахунком 4:1.
Сергій Піддубний
(Головний тренер МФК "Кардинал-Рівне")
Сергій ПІДДУБНИЙ:«Локомотив для мене тепер став командою №1»
Головний тренер «Кардинал-Рівне» Сергій ПІДДУБНИЙ:
- Важко назвати причину, чому ми протягом кількох секунд пропустили два поспіль м’ячі. Потрібно подивитися відео, а так зразу не можу сказати, що сталося. Не скажу, що ми не належно налаштувалися, чи були розслабленими – цього не було. Згодом ми перебудували гру, забили гол і все здається йшло за нашим сценарієм для того, щоб відігратися і виграти цю гру, я навіть не кажу про нічию. Але все ж таки потрібно передивитися відео і розібрати гру.
Але, що хочу сказати по пам’яті, то це про п’ять грубих помилок. У матчі це забагато, а в грі з такою командою, як «Локомотив» і поготів. Підкреслю, що з такими командами, як «ЛТК», «Спортлідер+», такі моменти можуть пробачити. А команди рівня «Урагану», «Енергії», «Єнакієвця» – таке не пробачають. П’ять помилок – це забагато. Причому, окрім того, вони дві нам пробачили, було два чистих виходи один в один, а трьома скористалися. Взагалі, в грі з такою командою, як «Локомотив» таку кількість голів дуже складно відіграти. Вони просто «кістьми» лягають і їм забити дуже важко. Результат для нас це трагедія, тому що програли, та ще й мало забили. Чотири пропустили, це звичайно негативно. Але за рахунку 1:2, 1:3 ми садили лідера – команду «Локомотив», вони всю підлогу нам протерли, але це все-таки їм на користь, що команда «вбивалася». Вони зрозуміли, що «Кардинал-Рівне» зараз команда не проста і легко очки не віддає. Напевно їхній тренер до них таки зумів достукатися, вони правильно побудували гру наприкінці і не дали нам забити. Окрім того, в них дуже сильно зіграв воротар, який був справді кращим гравцем.
Залишився би рахунок 1:2, я переконаний, що обов’язково став би 2:2. Бо одна справа, коли ти виграєш з різницею в два м’ячі, а інша – коли в один. Зовсім по-іншому йде гра. Коли ти захищаєшся, у тебе в підсвідомості два м’ячі в запасі, і ти спокійніше себе почуваєш, пам’ятаючи це. А ось коли різниця в один м’яч, це вже інша справа. Суперник би сидів нижче, і там би Бондар прорізав би своїми передачами. І хто знає, чим би все закінчилося.
Стосовно гри Гурка, то він був хворим Але людина вийшла на гру, значить, готова до неї і повинна грати. Проте, я замінив його не через претензії до нього, просто потрібно було змінити гру. Це була тактична заміна. Дєнюжкін краще грає ногами і тому він вийшов на майданчик. А так у нас два рівноцінні воротарі – один не гірше іншого.
Більшу частину гри ми проводили заміни не, як звично четвірками, а по одному-два гравці. Пов’язано це було, перш за все, з хворобою деяких футболістів. Захворів Маринюк, але підійшов перед грою і запевнив, що може грати. Між іншим Мар’ян провів матч більш-менш добре. Я ним задоволений. Він молодець. Ще й грав у такому стані. У нього два дні була температура 38. Окрім того, травмованими грали Когут і Танський. Тому я і робив так заміни, адже було видно, що люди грають на уколах, помітно було, що їм чогось не вистачає, ноги тягнуть. Дається взнаки, що в нас Бондар, Чернієнко, Маринюк, Піддубний, Паршиков, можуть зіграти більш впевненіше, адже більш досвідчені гравці. А якщо брати Ситника, Фаренюка, навіть Когута і Басича, то їм ще не вистачає досвіду і стабільності.
До суддівства в звітному матчі в мене претензій нема. Є претензії до своїх гравців, які не дограли епізоди до кінця. Суддя не свиснув – грай до кінця. Так, під час наших тренувань, роль судді виконую я. І часто спеціально при порушенні не зупиняю гру для того, щоб вони догравали епізод до кінця, а не зупинялися. Суддя може помилитися не спеціально, десь не помітити порушення і тому не відреагувати. Всяке трапляється.
Якщо говорити загалом про гру, то думаю, що все ще поправимо. І трагедії з поразки не роблю. Програли, то це ще нічого страшного не має, адже у нас попереду ще багато ігор, в яких ми гратимемо на перемогу і братимемо очки. Я вже казав, що для нас не важливо, чи граємо дома, чи на виїзді. У нас кожна гра на перемогу.
Проте «Локомотив» для мене тепер став командою №1. Якщо раніше такою була «Енергія», то тепер це «Локомотив». Будемо грати з ними кубкову гру, будемо «вбиватися» до останнього, «лягати» командною, як на амбразуру Олександр Матросов. Не знаю, як ми зіграємо, але те що будемо «рубатися» з ними, то це точно.
Євген Ривкін
(головний тренер МФК "Локомотив")
Євген РИВКІН: «До матчу готувалися ретельно…»
Головний тренер «Локомотиву» Євген Ривкін:
- Ми їхали в місто Рівне, знаючи на яку гру їдемо. Ми уважно слідкували за МФК «Кардинал-Рівне», за його останніми результатами. Адже грати на нуль – це вже говорить про те, що в команді помітна робота тренера, чітко поставлена гра в обороні, є малюнок гри. Тому, звісно, до цього матчу ми готувалися ретельно, таку гру від рівнян очікували і загалом до неї були готові. Як правило, в таких матчах перемагає та команда, яка забиває якийсь переломний м’яч. У даному випадку за рахунку 1:2 забий МФК «Кардинал-Рівне» і гра набула б непередбачуваного характеру. Але забили ми і, звісно, нашим футболістам вистачило досвіду і майстерності довести гру до перемоги. Тому, те що команда МФК «Кардинал-Рівне» зростає в майстерності – це чудово для вас, а ось нам створює певні складності, проте разом із тим зростає рівень чемпіонату України.
Якщо говорити про два перших голи, то тут можна сказати, що якщо так склався хід гри, то напевно наша команда зробила все правильно, а суперник допустив помилки. Тому не бачу сенсу особливо зосереджувати увагу на цьому. Футбол якраз із цього і складається, коли одна команда припускається помилок, а інша цим користується. Або навпаки, коли команда робить помилки, а ось інша не може цим скористатися. Ми використали ваші помилки, а ви наші ні, а якраз із цього і складається весь футбол. Хочу сказати, що матч був напружений, видовищний і ще раз підкреслю, що потрібно віддати належне команді суперника.
Також додам, що футзал у вас розвивається. Дуже приємно було працювати з вашим вихованцем Дмитром Ситником у Санкт-Петербурзі. Дуже талановитий футболіст і мені приємно було бачити його сьогодні на майданчику. Можу сказати, що він сьогодні особливо не випадав, на відміну від багатьох інших футболістів. Але я, для прикладу, не можу дозволити собі таку розкіш і поставити в складі того ж Кравцова. Тому, я думаю, що все у вас нормально, і ви, як мінімум, рухаєтесь уперед. Хочу привітати вас із грою, яка заслуговує на повагу.
Сьогодні, на мій погляд, арбітри помилялися, як в одну, так і в іншу сторону. Я бачив помилки, які не дуже мені подобалися. Тобто, на мій погляд, такі, як там кутові давалися абсолютно в протилежну сторону. МФК «Кардинал-Рівне» дуже швидко їх розігрував, і в цей час нам було дуже складно. Але розумієте, футбол складається з голів. І якщо ми в минулому чемпіонаті не змогли забити вам більше голів, чим той спірний епізод, то напевно ми були і не гідні звання чемпіона. Якщо сьогодні при всіх спірних епізодах ми змогли забити, ні з пенальті, ні з десятиметрових, а безпосередньо з гри, то я думаю, що хід гри це не змінило б ніяк. Футболісти помиляються, тренери помиляються, помиляються і арбітри – всі ми люди. Розумію вас, команда показала хороший футбол і зараз ви можете шукати причину поразки. Я був на вашому місці і зрозумів, що причина лише в собі, в моїй команді, вона повинна грати так, щоб її не зупинив ніхто, ось тоді буде результат.
