Як відомо, за підсумками голосування на офіційному сайті Асоціації футзалу України гол гравця «Кардинала-Рівне» Володимира Кручка став найкращим у 12 турі. Прес-служба АФУ, за традицією, пропонує Вашій увазі інтерв’ю з лауреатом.

- Володимире, вітаємо тебе та твій гол з перемогою. Які емоції у тебе після того, як ти дізнався, що твій забитий м’яч став переможцем опитування на сайті АФУ?
- Дякую за вітання. Емоції тільки позитивні. Та взагалі приємно здивований що гол став найкращим у турі. Велика заслуга партнерів а особливо в тому епізоді Артема Фаренюка.

- Той забитий м’яч ще став переможним для твоєї команди, що додало йому ваги. А як часто ти забивав до цього часу переможні голи?
- Запам’ятався переможний гол в тому сезоні «Привату», ми тоді перемогли 1:0.

- Вова, ти не так довго у футзалі, але за короткий проміжок часу вже став одним з важливих гравців «Кардинала». А як взагалі розпочинався твій шлях у футзалі?
- Починав я з команди ДЮСШ-4. Першим тренером був Віталій Степанович Засморжук. Команда виступала тоді у Другій лізі. А пізніше, коли МФК «Рівне» закінчив своє існування, і «Кардинал» зі Львова переїхав до Рівного, виступав за «Кардинал-2» - ця команда виступала тоді у Першій лізі. Ось у той момент Сергій Олександрович Піддубний побачив мене і запросив у першу команду.

- Який з голів для тебе за цей час став самим пам’ятним?
- Самим пам’ятним, напевно, є гол у ворота «ЛТК/ІнБев/НПУ», так як тоді була здобута дуже важлива перемога для команди, а мій гол цьому посприяв.

- Багато хто зараз порівнює нинішній «Кардинал» з тим, який був у попередньому сезоні. А як ти можеш оцінити ту команду, яка була торік, і ту, яка є зараз?
- В тому сезоні в нас команда більш аматорська була, ніж професіональна. Багато хто з хлопців поєднував роботу з тренуваннями. А зараз у нас дуже хороша команда, просто невезіння якесь кожну гру. Ми дуже непогано граємо, створюємо багато гольових моментів, але не забиваємо. Можливо, команда ще молода, і їй не вистачає майстерності. Але ми багато працюємо, і я вірю, що перемоги прийдуть .

- У своєму інтерв’ю офіційному сайту «Кардинала» Сергій Піддубний казав, що бачить рівненську команду на 5-6 місцях. А на якому місці ти бачиш свій клуб?
- Згоден на 100 % з тренером, але, якщо чесно, хочеться досягти більших результатів, ніж 5-6 місця. Хочеться все-таки спробувати поборотися за четвірку. Але для цього нам треба ще достатньо попрацювати над своїми слабкими місцями. Тим більше, якщо ти хочеш зайняти високе місце, то ти маєш долати перешкоди у вигляді фаворитів. І нам ще треба навчитись не тільки гідно грати з сильними командами, а й обігравати їх.

- У Рівному спостерігається така цікава тенденція: «Кардинал» трохи більше року не вигравав у рідних стінах, але трибуни спорткомплексу ДЮСШ-4 завжди були заповнені. У чому феномен рівненських футзальних вболівальників?
- В першу чергу, маючи змогу, хочу подякувати всім вболівальникам Рівного за їх терпіння, за підтримку і віру в нас. Так, ми мали затяжну чорну смугу, довго не могли вдома. Але коли ти бачиш, що вболівальники ходять на футзал, не дивлячись на те, що «Кардинал» тривалий час не вигравав удома, то це надихає, і ми не можемо на їх очах зіграти погано. Вірю, що тепер усі неприємні смуги позаду, і ми тепер будемо частіше радувати наших вболівальників, а вони, як і раніше, ходитимуть на футзал.

- Раніше «Кардинал» був єдиною командою, яка представляла Рівне у всеукраїнських змаганнях. Тепер відродився футбольний «Верес». Не відчуваєш конкуренції за вболівальницькі серця?
- Так у рівному справді завжди приходить багато вболівальників люблять цю ігру. Але я, чесно кажучи, не бачу ніякої боротьби за вболівальницькі серця. Ті вболівальники, які у теплу пору року ходили на «Верес», взимку ходять на «Кардинал» і однаково підтримують нас. Тим більше, за той час, поки, як Ви сказали, «Кардинал» був єдиною командою, яка представляла Рівне у всеукраїнських змаганнях, всі болільники звикли до нашого клубу, тому вже не уявляють місто без «Кардинала», який став такою ж візитівкою нашого міста, як і «Верес».

- Ще одне питання, яке стосується вболівальників. У команді є як і місцеві вихованці, так і «привозні» гравці. Але відчувається, що місцевих трибуни підтримують значно більше. А що відчуває рів нянин, який грає за команду рідного міста?
- Та ні, я не думаю, що когось вболівальник більше підтримує, а когось – менше. Для наших фанів усі гравці «Кардинала» сприймають, як своїх. Якщо Ви маєте на увазі, коли нещодавно фани підтримували Юру Свинарчука, то це, скоріше, можна розцінювати як психологічну підтримку, оскільки Юра ще не має такого великого досвіду матчів на високому рівні, який, наприклад, був у Івана Гурка (екс-голкіпера «Кардинала». – Прим. авт.). Звичайно, вболівальникам приємно було, коли минулого сезону склад «Кардинала» був сформований фактично повністю з рівненських вихованців. Але треба розуміти, що іноді без допомоги «привозних» гравців не обійтись, і приємно, що ті ж Концеба, Мануйленко, Філь, Дурбан стали своїми для рівненських вболівальників. Що відчуває рів нянин, граючи за команду з рідного міста? Гордість за те, що він має можливість представляти Рівне у таких серйозних змаганнях, як чемпіонат України з футзалу.  

- І останнє питання. «Кардинал» завжди славився своїм непоступливим характером та націленістю на високі результати. А коли, на твою думку, до Рівного завітає один з комплектів нагород?
- Вірю, що вже у цьому сезонні до Рівного приїде бодай якийсь комплект медалей. Ми будемо йти до цього, але спочатку треба виграти боротьбу за місце у плей-офф.

Прес-служба Асоціації футзалу України