Постійний фаворит та переможець майже усіх змагань під егідою Рівненської районної федерації футболу за останні п'ять років "Славія" з Великої Омеляни поповнила свою колекцію черговим трофеєм - Суперкубком сезону 2016 року. 

Зазвичай "Славія" в іграх за Суперкубок району виступає, як переможець обох ключових змагань, і Кубку, і Чемпіонату, але цього разу команда грала лише як володар золотих медалей чемпіонату. Як відомо, минулого року клеванська "Діана" завдяки "підставам", участі в матчах незаявлених гравців, змові з керівниками районної федерації, правдами та неправдами таки заволоділа Кубком району, перегравши у півфіналі ту ж таки "Славію". Цю перемогу клеванські футболісти до цього часу згадують, ніби обіграли збірну Бразилії. Що ж, для "Славії" - це тільки приємно. Але, в грі за Суперкубок команда з Великої Омеляни все поставила на свої місця, ще раз довівши, що минулорічна "осічка" в Кубку району - це тільки одиничне виключення з правил, що грають у футбол всі, а перемагає "Славія". Хоча в матчі за Суперкубок знову все було не на користь "Славії".

Ні для кого не секрет, що більшості гравців основного складу "Славії" далеко за тридцять, а то й за сорок, і взагалі під п'ятдесят. Звісно, ніхто не "ниє" та не просить якихось привілеїв через це, і навпаки, кожен наступний матч "Славії" лише підіймає дух футболістів, адже вони розуміють, що ще є порох у порохівницях, ну і ягоди в ... 

Рівненська районна федерація неодноразово заявляє, що гра за Суперкубок - це ніби матч-презентація, як самої федерації, так і всіх змагань під її егідою. Нажаль, керівництву є багато ще над чим працювати. Ключова деталь - це те, що учасникам "виставочного матчу" довелося грати в неділю ігри Кубку району, а вже у вівторок Суперкубок. Навіть для футболістів-професіоналів - це занадто, хоча ветеранам "Славії", як відомо, не звикати до таких графіків, а тим більше, коли ігри такі відповідальні, а організатори прагнуть зробити цей матч максимально видовищним. Нажаль в Рівненської районної федерації футболу не вистачило ні авторитету, ні впливу, ні волі, щоб кубкові ігри за участі "Славії" та "Діани" перенести на інший термін, щоб футболісти могли гідно підготуватися до Суперкубку.

Жирний плюс, що гра відбулася у Рівному на чудовому стадіоні "НУВГП", от тільки незрозуміло на яких умовах орендувалося поле. Адже, розмітки на ньому майже не було, трава не кошена, і була така висока, що дехто навіть жартував, що ще б трошки і футболістам би вона лоскотала "кокоси". Звісно, що на такому газоні і майстерності не покажеш, і сил треба витратити набагато більше. Але, як би там не було, матч відбувся.

Якщо уболівальники з Клеваня та Великої Омеляни на трибунах ще якось дружньо себе поводили та обмінювалися лише жартами та підколками, то керівнику клеванської команди на лаві запасних все було щось не так. Якщо ще раз повернутися до кубкового матчу "Славії" у Квасилові та згадати абсурдну червону картку президенту Гориславу Літвінчуку в кінці матчу, то, якщо бути арбітрам послідовними, то керівника "Діани" потрібно було видаляти з поля, ще до стартового свистка арбітра.

"Славія" у першому таймі відверто економила сили - це було очевидно навіть по стартовому складу та розміщені футболістів на полі. Тим не менше, перші моменти почали виникати саме біля воріт "Діани", оборонці зуміли заблокувати удар Паршикова, а потім і скидку від Гордійчука. Але, насправді, відкривати рахунок повинні були саме клеванські футболісти. Дальній кидок з аута та удар майже з лінії воротарського майданчику, але Юрій Шамич таки зумів парирувати його. Хоч гра проходила на зустрічних курсах, але перший тайм, судячи з усього футболісти підлаштовувались під специфіку поля, тому 0:0 - цілком логічний підсумок.

Судячи з усього після перерви в "Славії" вирішили, що годі гратися і треба грати. Так, Олексій Грицак з позиції флангового захисника пішов в напад до пари Андрію Давидюку, на лівий фланг вийшов Володимир Момоток, і результат не змусив себе довго чекати.

Вже на п'ятдесятій хвилині матчу затяжна атака "Славії" завершується філігранним ударом Андрія Паршикова в дальній кут, і це 1:0.

Майже відразу Андрій Давидюк віддав чудовий пас на Дмитра Симончука, але той заплутався у власних ногах і не зумів подвоїти рахунок.

Олексій Грицак "обікрав" захисника майже на лінії воротарського майданчику, і забити б гол, але в боротьбі він падає, чи "його" падають і знову момент втрачено.

Через декілька хвилин стався трагічний епізод біля воріт "Славії". Воротар Юрій Шамич зіткнувся з захисником, і в підсумку отримав перелом ноги. Від імені футбольного клубу "Славія" та усіх уболівальників, бажаємо Юрію якнайшвидшого одужання та повернення на поле.

Віталій Матвійчук, що вийшов на останній рубіж оборони "Славії" не підвів. Парирував насправді декілька дуже небезпечних та потужних ударів. Гравці "Славії" також не грали на утримання рахунку, той же Паршиков міг забити вдруге, але суперника врятувала стійка воріт. Все закінчилось на останніх хвилині основного часу. "Діана" вже пішла у ва-банк, а "Славія" одним перехопленням та пасом відправляє Олексія Грицака в контратаку. Хоч оборонці і наступали тому на п'яти, але вихід сам-на-сам з голкіпером був холоднокровно реалізований - 2:0. У Клеваня вже не було ні шансів, ні часу на порятунок, тож Суперкубок вкотре їде до Великої Омеляни.

ВІДЕООГЛЯД:

ВІДЕО УСЬОГО МАТЧУ: